Методичні рекомендації щодо викладання предметів мистецько-освітньої галузі у 2025/2026 н.р.

Методичні рекомендації щодо викладання предметів мистецько-освітньої галузі у 2025/2026 н.р.

Враховуючи те, що програми інтегрованого курсу «Мистецтво» у 5-7 класах представляють органічне поєднання змісту різних видів мистецтва з домінантністю музичного і образотворчого, цей курс у 5-7 класах може викладати як один, так і два вчителі/вчительки (вчитель / вчителька музичного мистецтва; вчитель/вчителька образотворчого мистецтва), які мають співпрацювати у команді, узгоджуючи планування своїх уроків.

У разі викладання цього курсу двома вчителями / вчительками заклад освіти створює на основі модельної навчальної програми навчальну програму закладу освіти, де виокремлюється дві складові за видами мистецтва із зазначенням відповідної кількості годин «Мистецтво: музичне мистецтво», «Мистецтво: образотворче мистецтво». Відповідно — у класному журналі для кожної складової відводяться окремі сторінки, на яких після назви інтегрованого курсу через двокрапку прописується уточнення: «Мистецтво: музичне мистецтво», «Мистецтво: образотворче мистецтво». Водночас наголошуємо, що необхідною умовою реалізації завдань мистецької освітньої галузі є дотримання інтегративного підходу через узгодження програмового змісту і результатів навчання з різних видів мистецтва.

Модельними навчальними програмами усіх авторських колективів передбачено, що в 7 класі завершується ознайомлення учнів та учениць із видами мистецтв, жанрами мистецтв, мистецтвом народним і професійним тощо.

З 8-класу учнівство починає опановувати художні стилі і напрями, їхні особливості у творах різних видів мистецтва – музичного, образотворчого, мистецтва архітектури, сценічних, екранних мистецтв тощо, що матиме продовження і в 9 класі.

Пізнання мистецтва спирається насамперед на пробудження емоційної сфери учнів / учениць, осмисленні власних емоцій і вражень від творів і мистецької діяльності, що складає основу для утворення особистісних мистецьких цінностей. Тому застосування різноманіття завдань і видів роботи на уроці мають підпорядковуватися цій логіці.

У теперішніх воєнних реаліях життя українського суспільства зростають ризики психологічних травм у дітей. Слід пам’ятати, що мистецька діяльність – один із найдієвіших засобів самопізнання дитини, попередження у дітей переддепресивних станів і водночас – засіб самозарадності і формування життєвої стійкості, оскільки твори мистецтва несуть потужний емоційний потенціал.

При пізнанні творів, обранні способів мистецької комунікації і творчості важливо формувати в учнівства позитивну життєву перспективу і позитивний образ майбутньої України.

Звертаємо увагу, що вивчення мистецтва у закладах загальної середньої освіти спрямовано на цілісний розвиток особистості учня / учениці у процесі освоєння мистецьких надбань людства, прилучення до скарбів художньої культури різних народів світу, що дає можливість відкрити українським учням та ученицям широкий світ крізь призму творів різних видів мистецтва авторів з різних країн і континентів.

У модельних навчальних та навчальних програмах передбачено творчий вибір вчителем/вчителькою художнього змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального мистецького матеріалу. Учитель/учителька самостійно визначає обсяг годин на вивчення окремої теми програми, за необхідності має право змінювати порядок вивчення тем у межах навчального року. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику й критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для учнів та учениць, ураховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку.