Методичні рекомендації щодо викладання предметів мистецько-освітньої галузі у 2026/2027 н.р.

Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2026/2027 навчальному році

 

Мистецька освітня галузь

У 2026-2027 навчальному році учнівство розпочинає навчання в 9 класі за концепцією НУШ, що є завершальним роком другого циклу базової середньої освіти.

Навчання в основній школі здійснюватиметься відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти (ДСБСО), Типової освітньої програми для 5-9 класів загальної середньої освіти (наказ МОН України № 1120 від 09.08.2024) та модельних навчальних програм (МОН) інтегрованого курсу

«Мистецтво» різних авторів/авторських колективів, які попередньо обрані закладами освіти і на основі яких учитель\ка розробляє власну навчальну програму із зазначенням послідовності вивчення тем, розподілу часу оптимально для певного класу.

Окремо звертаємо увагу на міжгалузевий інтегрований курс «Драматургія і театр», який реалізує частину обов'язкових результатів навчання водночас мовно-літературної та мистецької освітніх галузей. Чинними є дві модельні навчальні програми: «Драматургія і театр. 5-6 класи» (наказ МОН України № 795, автори Старагіна І. П., Чужинова І. Ю., Івасюк О. М.) та «Драматургія і театр. 7-9 класи» (наказ МОН України № 1090, автори Старагіна І. П., Івасюк О. М. та ін.), друга з яких є змістовим продовженням першої для основного циклу базової середньої освіти. Метою курсу є розвиток мовленнєвих, читацьких і комунікативних здібностей учнівства, здатності до художньо-творчого самовираження та здобуття досвіду рефлексій й інтерпретацій в умовах театру як специфічного виду мистецької й комунікативної діяльності. Оскільки курс має міжгалузевий характер, заклад освіти визначає його місце в освітній програмі (варіативна складова навчального плану) самостійно, а викладання доцільно узгоджувати між учителем/учителькою мистецтва та вчителем/учителькою української мови і літератури, зокрема щодо розподілу годин і взаємодоповнення.

Оскільки курс має міжгалузевий характер, заклад освіти визначає його місце в освітній програмі (варіативна складова навчального плану) самостійно, а викладання доцільно узгоджувати між учителем/учителькою мистецтва та вчителем/учителькою української мови і літератури. У 2026/2027 навчальному році вперше розпочинається пілотування підручника «Драматургія і театр» для

5 класу, що дасть змогу апробувати запропонований у ньому методичний інструментарій в реальних умовах освітнього процесу та зібрати зворотний зв'язок від учителів-практиків.

Також звертаємо увагу на нову модельну навчальну програму «Хорове мистецтво» для 5-6 класів (автори Гринишина Л. М., Софроній З. В., Івасюк О. М.), рекомендовану Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 18.03.2026 № 483). Курс розширює зміст інтегрованого курсу «Мистецтво» в частині музичного мистецтва, поглиблюючи його вивчення через практичну вокально-хорову складову, і спрямований на оволодіння основами вокально-хорової техніки, формування досвіду колективної творчості, співпраці та самоорганізації в процесі спільного виконання. Заклад освіти може використовувати цю програму для поглибленого вивчення музичного мистецтва в межах варіативної складової навчального плану, зокрема для учнівства з вираженими музичними здібностями чи інтересами, узгоджуючи його викладання із загальним курсом «Мистецтво».

Звернімо увагу й на те, що в серпні 2025 року було затверджено документ

«Концептуальні засади мистецької освітньої галузі» (наказ МОН України № 1163), у якому деталізовано основні положення ДСБСО, зокрема в окресленні наскрізної реалізації мети навчання мистецтва та ідеї наступності із початковою та профільною середньою освітою, і на який доцільно орієнтуватися вчителю/вчительці мистецтва.

У 8-му і 9-му класах учнівство переходить до опанування художніх стилів і напрямів, вивчаючи їхні характерні риси у творах різних видів мистецтва від давніх цивілізацій до кінця XIX-початку ХХ ст. (8 клас) та у ХХ столітті (9 клас). Так само рішення щодо того, викладатиме курс один учитель/учителька чи два вчителя/вчительки, ухвалює заклад. Зокрема вплив на це можуть мати особливості обраної закладом МНП і відповідного підручника.

Розробляючи навчальну програму, учитель/учителька має право на свій розсуд визначати обсяг годин на вивчення окремої теми, змінювати їхній порядок у межах навчального року, керуючись індивідуальними освітніми потребами учнівства, безпековою ситуацією, форматом навчання тощо.

Орієнтуючись на запропоновані МНП види мистецької діяльності учнів\учениць, учитель/учителька мають можливість користуватися власною методичною скарбничкою в застосуванні художньо-творчих, евристичних, пошукових тощо завдань під час вибудовування цілісної драматургії уроку мистецтва, а також самостійно обирати мистецькі твори для сприймання і практично-творчого опрацювання, орієнтуючись на можливості і підготовленість класу. Критеріями вибору залишаються висока художня якість матеріалу, відповідність навчальному тематизму й основним завданням курсу та відповідність віковим запитам учнівства.

Пріоритетом є залучення до пізнання національної мистецької спадщини.

Враховуючи реалії війни, які істотно впливають на емоційний стан учнівства, важливо спрямовувати освітній процес на формування в уявленнях дітей позитивної життєвої перспективи і життєствердного образу майбутньої України.

У зв’язку із цим варто відповідально ставитися до запровадження на уроках мистецтва прийомів арт-терапії, особливо в роботі із дітьми, які більше інших постраждали через російську агресію. Здебільшого рекомендовано консультуватися із шкільним психологом або сертифікованим арт-терапевтом.

На початку 5 класу доцільно провести вхідне оцінювання для виявлення підготовленості класу до навчання в основній школі і для максимального забезпечення наступності з початковою освітою і комфортного входження дітей у новий етап шкільного життя, збереження у них ставлення до уроків мистецтва як уроків радості і творчого спілкування.

Під час усіх видів оцінювання слід враховувати, що в ДСБСО (Додаток 20) вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів у мистецькій освітній галузі  (критерії  оцінювання)  структуровано  в  чотири  групи.  Натомість

«Рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти» (Наказ МОН України від 02.08.2024 № 1093) передбачено, що оцінювання відбувається за трьома позиціями: 1) Пізнання мистецтва, художнє мислення;2) Художньо-творча діяльність, мистецька комунікація; 3) Емоційний досвід, художно-естетичне ставлення. При цьому вимоги групи результатів «Використання

інформаційного середовища у власній творчості та художній комунікації» із відповідним індексом МИО 4 під час оцінювання не втрачаються, а інтегруються в інші три, що і зазначається в журналі.