Критерії оцінювання 5-6 клас НУШ:образотворче мистецтво

 5-6 клас

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ  З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

(інтегрований курс «МИСТЕЦТВО»)

 

\Рівні Категорії критеріїв	Початковий рівень 1 – 3 балів	Середній рівень 4 – 6 балів	Достатній рівень 7 – 9 балів	Високий рівень 10 – 12 балів
Планування та здійснення навчального пошуку, аналіз текстової та графічної інформації	Учень/учениця самостійно або з допомогою вчителя опрацьовує  графічну інформацію, сприймає та відтворює художні образи на частковому рівні, здатний сприймати  окремі фрагменти художніх образів з конкретним образно-художнім змістом	Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб: опрацьовує й інтерпретує візуальні образи, має достатньо сформоване художнє мислення.	Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя або інших осіб: планує й успішно здійснює навчальний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом; ставить уточнювальні запитання; використовує інформацію з кількох джерел; опрацьовує й логічно інтерпретує  графічну інформацію; порівнює інформацію з кількох джерел.	Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб: планує й успішно здійснює навчальний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом; ставить запитання на з’ясування причиннонаслідкових зв’язків; використовує інформацію з різних джерел; опрацьовує й логічно інтерпретує графічну інформацію; аналізує й порівнює інформацію з різних джерел; критично оцінює надійність джерела й достовірність інформації.
Комунікація, зокрема з використан-ням інформаційно-комунікацій-них технологій	Учень / учениця створює короткі усні повідомлення стосовно окремих   фрагментів художніх образів з конкретним образно-художнім змістом, володіє незначною частиною термінологічного мінімуму; однозначно  характеризує художні образи, демонструє слабо сформоване художньо-естетичне мислення.	Учень / учениця створює короткі усні й письмові повідомлення; відтворює почуту або прочитану інформацію без істотних змістових та/або логічних неточностей; не завжди послідовно та логічно характеризує окремі художні явища, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань.	Учень / учениця   на достатньому рівні володіє спеціальною художньою термінологією при аналізуванні художніх творів у процесі їх сприймання та інтерпретації; висловлює власну думку й наводить приклади на її підтвердження; презентує результати навчальної діяльності, зокрема з використанням ІКТ (за умови доступності).	Учень / учениця володіє тематичним художнім матеріалом у межах програми, вміє використовувати набуті знання і здібності у нових художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної художньої термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, аналізувати твори візуального (образотворчого) мистецтва, асоціювати їх з творами інших мистецтв та життєвими явищами, творчо презентує результати навчальної діяльності, зокрема з використанням ІКТ (за умови доступності).
Виконання практичних завдань та розв’язання повсякденних проблем із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом	Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя або інших осіб: виконує навчальну дію на рівні копіювання зразка її виконання; демонструє елементарні навички та уміння у творчій художній діяльності.	Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя може відтворювати художні образи на репродуктивному рівні, в основному розуміє образну сферу художнього твору; застосування знань та термінологічного запасу на практиці задовільне; за зразком; може порівняти окремі об’єкти вивчення.	Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб: застосовує знання, що охоплюються навчальним матеріалом,  успішно створює художній образ;  спостерігаються помітні позитивні зміни у творчій художній діяльності учня; трапляються поодинокі недоліки у відтворенні художнього образу і художньо- образному оформленні своїх роздумів щодо оцінки творів образотворчого мистецтва.	Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб: застосовує знання, що охоплюються навчальним матеріалом,  в образотворчій діяльності для виконання практичних завдань а саме: успішно виконує завдання відповідно до інструкцій; обґрунтовує обраний спосіб виконання, спираючись на знання й досвід; може класифікувати й узагальнювати художны твори; самостійно використовує набуті художні вміння, навички та власні здібності в художній діяльності.
Рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності	Учень / учениця розпізнає помилки у створенні окремих фрагментів художніх образів з конкретним образно-художнім змістом після того, як на них вказує вчитель.	Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб: розпізнає й виправляє окремі помилки та робить аналіз художнього твору, порівняння, висновки щодо сприймання творів образотворчого мистецтва.	Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб: успішно виправляє окремі помилки й робить часткові уточнення в результатах власної художньої діяльності; визначає окремі труднощі, що виникають у процесі власної творчої діяльності н й можливі шляхи їх подолання.	Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб аналізує результати власної художньої діяльності із застосуванням критеріїв оцінювання, успішно виправляє помилки й робить уточнення; визначає труднощі, що виникають у процесі власної творчої діяльності, та можливі шляхи їх подолання.

 

 

 

 

ПРАВИЛА ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ

ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ  З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Особливістю системи оцінювання досягнень учнів з образотворчого мистецтва є її багатофункціональність, що зумовлена багатокомпонентністю змісту мистецької освіти, спрямованої на цілісне формування художньо-естетичної культури учнів, і передбачає:

 - формування в учнів емоційно-естетичного ставлення до дійсності, світоглядних орієнтацій, особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, вітчизняної та зарубіжної художньої культури;

 - розвиток емоційно-почуттєвої сфери, оригінального асоціативно-образного мислення, універсальних якостей творчої особистості;

 - формування знань та уявлень про мистецтво, розуміння специфіки художньо-образної мови різних видів мистецтва, здібності до сприймання та інтерпретації художніх творів;

 - розширення естетичного досвіду, вмінь і навичок у сфері мистецької діяльності, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

 Об’єктами перевірки та оцінювання у процесі вивчення мистецьких дисциплін учнями мають стати:

 - здатність учнів сприймати, розуміти і відтворювати твори мистецтва, інтерпретувати їх художньо-образний зміст (висловлювати власне естетичне ставлення);

 - вміння і навички з практичної художньої діяльності (відтворення за зразком), досвід самостійної та творчої діяльності (застосування набутих знань і вмінь у змінених, зокрема, проблемно-пошукових ситуаціях);

 - обізнаність у сфері мистецтв – елементарні знання та уявлення про мистецтво, його основні види і жанри, розуміння художньо-естетичних понять та усвідомлене користування відповідною термінологією, уявлення про творчість відомих вітчизняних і зарубіжних митців (мистецтвознавча пропедевтика);

- загальна естетична компетентність, художньо-образне мислення учнів як інтегрований результат навчання, виховання й розвитку.

Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є:

Самооцінка та оцінювання результатів спільної діяльності за попередньо  визначеними критеріями та художньо-творче самовираження, які мають бути збалансованими між собою. Оцінюється не рівень недоліків і прорахунків, а рівень прогресу особистих досягнень. Тому саме динаміка особистого розвитку здобувача освіти  та його ставлення до опанування предмета є критерієм перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти.

         Для створення об’єктивності системи оцінювання перевірка має інтегрувати  досягнення учнів  у різних видах діяльності та їхнє ставлення до предмета, активність та ініціативність, що дасть можливість ефективно відслідкувати особистісне зростання здобувача освіти, оцінити його роботу в освітній діяльності та саморозвитку. При оцінюванні враховуються досягнення учнів у позашкільних навчальних заходах за умови подання відповідних підтверджувальних матеріалів.

 

 

ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ
ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ  З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Основні  види оцінювання: формувальне, поточне і підсумкове (тематичне, семестрове, річне).

Формувальне оцінювання є інтерактивним оцінюванням прогресу здобувачів освіти, що дає змогу вчителю відповідно адаптувати освітній процес, ґрунтуючись на дані відстеження особистісного розвитку учнів та хід набуття ними навчального досвіду й компетентностей.

         Поточне оцінювання здійснюється в процесі вивчення теми з метою визначення рівня розуміння і первинного  засвоєння  учнями окремих елементів змісту теми, зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем уроків, закріплення знань, умінь і навичок, їх актуалізації перед вивченням нового матеріалу. Результати поточного оцінювання фіксуються в балах від 1 до 12. Під час уроку здобувач освіти може отримати декілька оцінок за різні форми роботи, та в цьому випадку виставляється середній бал за урок.

         Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування здобувачами освіти  матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням  поточних оцінок.

         Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання. Семестрове оцінювання підлягає коригуванню.

         Річне оцінювання  виставляється на основі семестрових оцінок також з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень здобувачів освіти.

Такі ж критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з образотворчого мистецтва діють для учнів, що здобувають освіту в індивідуальній формі навчання (екстернатна, сімейна(домашня), педагогічний патронаж).